Історія виникнення найбільшого житлового масиву Харкова та України, який намагалася знищити Росія, — ФОТО

Історія виникнення Салтівського житлового масиву у Харкові.

Салтівський житловий масив є найбільшим у Харкові та всій Україні. Він розташований в межах трьох адміністративних районів міста — Салтівського, Київського і Немишлянського. Саме цей масив в перші місяці повномасштабної війни найбільше «страждав» від російських ударів. Окупанти намагалися просто «стерти з лиця Землі» Салтівку, але вона, як і весь Харків, вистояла. І зараз Салтівський житломасив потроху повертається до нормального життя, яке там «вирувало» з самого початку його історії.

Редакція сайту 057 розповідає історію виникнення найбільшого житлового масиву Харкова та України.

Як йдеться у книзі «Вулиці та площі Харкова», Салтівський житловий масив отримав назву від Салтівського шосе, що веде до селища Старий Салтів. Величезний житломасив, який в роки СРСР дорівнював деяким обласним центрам України, «виріс» між річками Немишля, Харків та Окружною дорогою у порівняно короткий час. Початкову схему планування і забудови Салтівського житлового масиву виконала Харківська філія Інституту Гіпроград у 1963 році. Генеральний план забудови масиву, який розробив Інститут Харківпроект, виконали у 1967-му. З того часу район Салтівки став основним будівельним майданчиком міста.

У 1980-х років Салтівський житломасив складався з більш як 20 великих мікрорайонів, що займали територію на понад тисячу гектарів. Тут побудували маже 2,5 мільйони квадратних метрів житлової площі. Вже тоді на території житлового масиву мешкали 250 тисяч людей. У 1967-1977 роках на території масиву виникли нові проспекти та вулиці, серед яких теперішні проспекти Льва Ландау, Ювілейний, Тракторобудівників, вулиці Гвардійців-Широнінців, Героїв Праці, Валентинівська, Бучми, Льва Толстого та інші.

На просторих магістралях Салтівського житлового масиву побудували 9-ти і 12-поверхові житлові будинки. У 1974 році на вулиці Героїв Праці, 53, спорудили перший у Харкові 16-поверховий житловий будинок. Наступного року на Салтівці побудували 9 таких будинків, а у 1976-му — понад 12. В 1975 році у 602-му мікрорайоні почали споруджувати експериментальний 24-поверховий житловий будинок на 180 квартир. Його будували сезонним методом, тобто літом, що забезпечувало високу якість робіт.

У 1980-ті роки все ширше впроваджували у будівництві житлових будинків кутові вставки, які давали змогу з’єднати між собою будинки під різними кутами. За допомогою цих вставок у 522-му мікрорайоні побудували трипроменевий 16-поверховий будинок. У 1976 році на Салтівці розпочали спорудження на намивних територіях 522-го мікрорайону. Під час будівництва нового мікрорайону звернули серйозну увагу на благоустрій території, комфортабельність житла, зовнішній вигляд будівель та комплексність забудови. Велика увага приділялася спорудженню шкіл, дитячих садків і бібліотек. Так, у дев’ятій п’ятирічці побудували 13 шкіл на 16 728 місць та 35 дитячих садків на 9800 місць, 9 бібліотек, а також десятки ігрових і спортивних майданчиків. У 1975 році на нинішньому проспекті Ювілейному відкрився новий кінотеатр на 1200 місць.

В період з 1971 по 1975 рік на Салтівському житловому масиві спорудили значну кількість магазинів та установ побутового призначення. У грудні 1972-го тут відкрили перший в Україні універсам, де застосували передові форми та методи торгівлі. У торговому залі універсаму могли одночасно купувати 300 людей. Потім побудували і другий універсам. До діючих увійшли рибний магазин «Океан», універмаг «Московський» та філія універмагу «Харків». У дев’ятій п’ятирічці збудували автоматичну телефонну станцію на 18 000 номерів і поліклініку на 1700 відвідувань.

Значна увага приділялася транспортному обслуговуванню мешканців масиву. У 1976 році Салтівку пов’язували з центром та іншими районами міста 14 трамвайних, 4 тролейбусні та 12 автобусних маршрутів. Друга черга Харківського метро зв’язала житломасив із центром міста. Будівництво першої пускової ділянки другої черги метрополітену розпочалося у 1977-му. Її довжина складала 7 кілометрів. Вона з’єднала мікрорайони на намивних землях, де споруджували велику кількість висотних житлових будинків, з нинішньою площею Конституції. У проектуванні другої черги метрополітену використали нові способи метробудування.

У 1976 році почалося будівництво великої водойми — «Салтівського моря», яке розкинулося від 524-го району до Журалівського гідропарку. На його берегах розбили парк площею 200 гектарів.

Крім житлових будинків, на Салтівському житломасиві споруджували будинки низки науково-дослідних, проектних та навчальних інститутів. Наприклад, у 1974 році у 605-му мікрорайоні побудували новий клінічний комплекс Українського науково-дослідного інституту охорони здоров’я дітей та підлітків імені Крупської. Цей інститут заснували у 1924-му як інститут охорони материнства і дитинства. У 1934 році інститут організував першу в Україні спеціалізовану ревмокардіологічну клініку, а згодом — ревматологічний кабінет та санаторій для дітей, хворих на ревматизм. У 1965-му інститут реорганізували в Науково-дослідний інститут охорони здоров’я дітей та підлітків. Він став центром з координації досліджень фізіології та патології підлітків в Україні, а також базою для підготовки та підвищення кваліфікації лікарів, надання медичної допомоги школярам. В подальшому на Салтівському житловому масиві розмістили інші проектні інститути.

Нагадаємо, що редакція сайту 057 розповідала історію виникнення площі Героїв Небесної Сотні у Харкові. Детальніше про це читайте тут.